Олія Льону, холодного віджиму

Олія Льону, холодного віджиму

INCI: Linum usitatissimum 
Наукова назва: Linum usitatissimum 
Синоніми: Flax seed; Linseed oil

Опис:
Лляна олія, отримана холодним пресуванням, є незамінним продуктом в нашому раціоні. Незамінні жирні кислоти Омега - 3 і Омега - 6 є компонентами мембрани клітини і стимулюють її життєдіяльність, активізують оновлення клітин організму. За вмістом ненасичених жирних кислот Омега - 3 і Омега - 6 лляна олія перевершує продукти звичайного раціону. Всього 1-2 столових ложки олії забезпечують добову потребу в ненасичених жирних кислотах. Тривалість прийому з лікувальною метою - не менше 2-х - 3-х місяців.

Колір: залежно від сировини і технології виробництва : від жовтого до зеленувато-жовтого кольору з бурим відтінком.
Запах: легкий приємний запах
Спосіб отримання: холодне пресування
Розчинність: у воді не розчиняється

Характеристики:
Кінематична в’язкість при 20 °С 15,5Ч10-6м2/сек;
Йодне число 175—204 

Хімічний вміст олії:
- до 70% тригліцеридів лінолевої та g-ліноленової кислоти
- вітаміни F (46 %), A, E 
Неочищена лляна олія містить вітаміни F (46 %), A, E, мінерали, а також хорошу колекцію жирних кислот : до 70% тригліцеридів лінолевої і альфа-ліноленової кислот.

Фізико-хімічні параметри:
Кислотне число, mg KOH/g, - 0,98;
Перекисне число - 0,94;
Фосфоровмісні речовини, %, - 0,66;
Вміст вологи та інших домішок, %, - 0,04;
Колір - 30 мг l_2;

Число омилення: 187-196.

Жирні кислоти:
Пальмітинова кислота (С16:0) 5.0%
Стеаринова кислота (С18:0) 1.6%
Олеїнова кислота (С18:1) 20.9%
Лінолева кислота (С18:2) 16.5%
Ліноленова кислота (С18:3) 55.8%
Арахінова кислота (С20:0) 0.1%
Ейкозенова кислоат (С20:1) 0.1% 

Застосування в косметології:
Лляна олія пом'якшує шкіру не гірше крему, зміцнює і знімає подразнення. Покращує стан шкіри (омолоджує) та стан волосся. Олія з насіння льону застосовується як хороший засіб для загоєння при перев'язці ран.

Лікувальна дія:
•   профілактика і лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату (артрит, артроз)
•    серцево-судинні захворювання (гіпертонія, інфаркт міокарду т.п.)
•    атеросклероз, гіперхолестеринемія, 
•    профілактика психоневрологічних захворювань, 
•    інсулінонезалежний діабет, ожиріння (у комплексних програмах),
•    профілактика онкозахворювань, 
•    синдром хронічної втоми, 
•    передменструальний синдром, 
•    запальні захворювання шкіри.
Терапевтична активність насіння льону обумовлюється наявністю слизу і глікозиду лінамарину. Лінамарин біологічно дуже активний і впливає на різні системи і органи : регулює секреторну і моторну функції кишечника.

Слизові речовини мають обволікаючу, протизапальну і легку проносну дію. Застосовують всередину при запальних процесах слизових оболонок дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту; при коліті в клізмах; крім того, при запальних процесах сечового міхура і нирок.

Зовнішньо - у вигляді компресів і примочок при фурункулах і різних захворюваннях шкіри.

У Франції насіння льону використовують при бронхітах, плевритах, проносах. У Польщі насіння льону застосовується також при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і як засіб для загоєння ран.

Порошок з насіння льону корисний при опіках і захворюваннях шкіри (20 г порошку змішати з водою, прокип'ятити і накладати на обпалені поверхні шкіри у вигляді компресів).

Олію використовують при опіках і для приготування мазей та емульсій.

При нанесенні на шкіру - застосовувати тільки ввечері, оскільки олія легко окислюється на сонці і може стати токсичною для шкіри.

ВНУТРІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ. Людський організм добре сприймає олію навіть при тривалому застосуванні. Лляна олія не дає побічних ефектів, практично не має протипоказань, не викликає звикання, не є допінгом, поєднується з лікарськими засобами, позитивно впливає на обмін жирів (знижує надмірну вагу жирів), не взаємодіє з алкоголем. Олія більш ефективна і легше засвоюється при вживанні з кашами: гречаною, вівсяною, пшоняною, рисовою та іншими. Дуже ефективна і при вживанні разом з рослинним білком: бобами, горохом, квасолею, соєю. Для збільшення вироблення організмом серотоніну треба вживати олію з рибою, курятиною, індичатиною, з житнім хлібом або сухарями. При вживанні олії люди з хворою печінкою можуть відчути тимчасовий дискомфорт. Адже будь-яка олія - це навантаження на хвору печінку. У таких випадках печінці можна допомогти водою або жовчогінними засобами. Через якийсь час все пройде, потім настане момент, коли печінка без допомоги інших засобів нормально функціонуватиме. Олію також рекомендовано вживати разом з овочами, особливо з буряком, капустою, морквою. Це важливо для тих, хто страждає підвищеним тиском, у кого хвора печінка, захворювання серця. Буряк знизить тиск, лляна олія розчиняє холестерин і чистить кровоносні судини.

Суміш олії з медом в пропорції 1 до 3 можна приймати при ПМС для усунення болі, спазмів, знесилення і гіпотонії. По одній столовій ложці три рази на день. При ожирінні олія дуже ефективна, якщо її приймати разом із меленим насінням льону. Рекомендують приймати суміш 1 ст. ложки олії + 1 ст. ложка меленого насіння, залитого теплою водою, за 15 хвилин до прийому їжі. Приймати 2 рази на день. 

Запобіжні заходи: Олія не підлягає термічній обробці і додається в холодні і гарячі готові страви. 

Зберігати в щільно закритій темній тарі. Після відкриття зберігати тільки в холодильнику. Тримати чимдалі від тепла і світла. Дуже швидко окислюється.