Мох ісландський

Мох ісландський

Центрарія ісландська, Cetraria islandica
Родина пармалієвих - Parmeliaceae

Багаторічний мох до 10 см заввишки. Лишайник побудований з вузьких або досить розгалужених лопатей з короткими темними віями по краях, зеленувато-бурого або оливково-зеленого забарвлення, знизу світліше, з білими плямочками, які зливаються в смужку. Сушена рослина має темно-бурий колір, сильний запах. До 70% рослини містить слиз. Крім того, до складу моху входять йод, ферменти і вітаміни (A, B1, B12). Завдяки слизу ісландський мох пом'якшує подразнення слизової оболонки ротової порожнини, горла, шлунку і кишечника.

Росте на Поліссі - в соснових та мішаних лісах, в лівобережному Степу - в мішаних лісах, на терасах басейну Дніпра; у ялинових лісах сухих карпатських узгір'їв, як наземний покрив росте серед кущів. Часто утворює суцільний покрив на великих площах. Період збору: літо.

Застосування в медицині: Біологічно активні речовини цетрарії мають протизапальну, пом'якшуючу і відхаркувальну дію. Полісахариди з ісландського моху мають здатність захищати слизову оболонку дихальних шляхів від дії різних хімічних чинників. Високу антибактеріальну і протигрибкову активність проявляють також нафтохінони, що містяться в незначній кількості в цетрарії.

Слиз і кислоти, що містяться в мосі, проявляють седативну (заспокійливу) дію. Дійсно пом'якшують,допомагають при запаленні легенів, бронхіті, бронхіальній астмі, гастриті, при коклюші; засіб для покращення апетиту, проти нестримної блювоти, для зменшення секреції потових залоз. Антибіотик уснинова кислота, що міститься в рослині, точніше її натрієва сіль, затримує ріст бактерій у водному розчині 1: 2 000 000, в сильній концентрації вбиває туберкульозні палички. Вживають у вигляді чаю. На 2 склянки окропу узяти 1 чайну ложку подрібненого моху і варити 5 хв. Пити, підсолоджуючи медом, по 2 склянки на день.

Рецепти:

1. Замочити 100 г моху протягом 2-3 годин у холодній воді, куди на 1 л додати 8-10 г соди (2 чайних ложки). Воду злити, мох залити 1,5 л окропу і варити півгодини. Утворюється густий слиз, має велику харчову цінність. Вживають як засіб, що обволікає виразки при гастриті, коліті, бронхіті. Впродовж декількох місяців давати увечері людям з надмірною вагою проти запору, щоб посилити обмін речовин, а також дітям з недостатньою функцією щитовидної залози (завдяки вмісту в ісландському мосі йодових з'єднань).

2. 2 ст. ложки ісландського моху залити 0,5 л води і кип'ятити, поки не випарується половина рідини. Додати 2 ложки цукру (відвар дуже гіркий) і приймати по 1 ст. ложці щопівгодини. Рецепт ефективний при нестримній блювоті у вагітних і після наркозу.

3. При гастриті з підвищеною кислотністю 2 ст. ложки суміші моху ісландського, листків підбілу звичайного і кореня живокосту лікарського в співвідношенні 2:1:1 заливають 2 склянками холодної води і варять півгодини. Приймати по 1 склянці за півгодини перед прийомом їжі.

4. При істеричних припадках настоянку ісландського моху на 80% етиловому спирту в співвідношенні 1:4 застосовують по 30 крапель на цукрі.

5. При нічному потінні у хворих туберкульозом 1 ст. ложку суміші моху, соснових (ялинових) бруньок і локричного кореня в співвідношенні 10: 5: 3 на 1 склянку окропу, варити 10 хвилин, профільтрувати і пити по 2-3 склянки на день.

6. При потінні ніг спиртову настоянку ісландського моху (1:5 70% етилового спирту) втирають в шкіру ніг.